Комітет Ради підтримав нові правила для бізнесу

6 жовтня Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував парламенту прийняти за основу законопроєкт №16036.

Документ має наблизити українські правила оподаткування до положень європейської директиви ATAD, спрямованої на протидію агресивному податковому плануванню та штучному зменшенню податкових зобов'язань.

Йдеться про зміну підходу до того, яку частину витрат компанії на залучене фінансування можна врахувати під час визначення оподатковуваного прибутку.

Обмеження поширять не лише на проценти за кредитами

Чинні правила передбачають обмеження процентів за окремими видами боргових зобов'язань. Нова модель буде ширшою.

Вона передбачатиме загальне обмеження витрат на запозичення, до якого входитимуть не лише безпосередньо сплачені проценти, а й інші платежі, які за своєю економічною суттю є еквівалентними процентам.

При цьому не матиме значення, хто саме надав фінансування. Правила застосовуватимуться незалежно від того, чи є кредитором резидент або нерезидент, пов'язана компанія чи незалежна сторона.

Головним орієнтиром стане 30% EBITDA

Розмір витрат на запозичення, які компанія зможе врахувати для цілей оподаткування, визначатиметься з урахуванням її фінансового результату.

Одним із ключових показників стане 30% EBITDA. Цей показник характеризує прибуток компанії до врахування процентів, податків та амортизації.

Водночас законопроєкт передбачає альтернативний грошовий поріг. Для бізнесу пропонується встановити мінімальний рівень, еквівалентний 500 тис. євро.

Якщо витрати компанії перевищуватимуть цей рівень, гранична сума залежатиме від кваліфікованих витрат на запозичення, але не зможе перевищувати еквівалент 3 млн євро.

Невраховані витрати можна буде переносити

Для компаній, які через встановлені обмеження не зможуть одразу врахувати всі витрати на запозичення, передбачений механізм перенесення.

Невраховані витрати можна буде переносити на наступні податкові періоди без обмеження за строком. Це означає, що компанія не втрачатиме право на їх врахування лише через те, що в конкретному році її фінансовий результат не дозволяє використати всю суму.

Водночас невикористану частину самого ліміту можна буде переносити на майбутнє протягом п'яти податкових років.

Такий механізм має дати бізнесу більше можливостей використовувати витрати на фінансування в наступних періодах, коли фінансові показники дозволятимуть це зробити.

Для окремих сфер передбачать винятки

Нові обмеження не планують застосовувати однаково до всіх компаній.

Законопроєкт передбачає винятки, зокрема, для банків, страхових компаній та операторів довгострокових проєктів публічної інфраструктури.

Водночас окремого правила так званої «тонкої капіталізації» запроваджувати не планують. Таким чином, запропонована модель має замінити нинішній підхід єдиним загальним механізмом контролю витрат на запозичення.

До кінця 2027 року діятимуть нинішні правила

Нові положення не планують вводити одразу. Передбачається, що вони почнуть діяти з 1 січня 2028 року.

До кінця 2027 року підприємства продовжать враховувати витрати за кредитами та іншими запозиченнями відповідно до чинних норм Податкового кодексу.

Це дає бізнесу час підготуватися до нової системи, переглянути структуру фінансування та оцінити потенційний вплив нових обмежень на податкове навантаження.

Україна поступово наближає податкові правила до стандартів ЄС

Запропоновані зміни є частиною ширшої роботи з гармонізації українського податкового законодавства з правилами Європейського Союзу.

Для бізнесу нова модель означатиме перехід від обмежень, прив'язаних до окремих видів боргових операцій, до більш універсального підходу. Основним критерієм стане співвідношення витрат на запозичення та фінансових результатів компанії.

Водночас остаточний механізм ще може змінитися під час розгляду законопроєкту у Верховній Раді. Тому до його ухвалення та набуття чинності компаніям слід орієнтуватися на чинні правила оподаткування.