$40 трлн — це не один кредит
Йдеться про валовий федеральний борг США. Він складається з двох великих частин.
Перша — борг перед громадськістю. Це кошти, які федеральний уряд залучив у приватних інвесторів, банків, фондів, страхових компаній, домогосподарств, іноземних держав та інших власників американських державних цінних паперів.
Друга — внутрішньодержавний борг. Це зобов'язання уряду перед іншими державними фондами та структурами США.
Тому поширене уявлення, що «Америка винна $40 трлн Китаю чи Японії», є неправильним. Основна частина американського боргу перебуває всередині самої країни.
Хто володіє американським боргом
За даними Міністерства фінансів США, станом на кінець червня 2026 року близько 76% федерального боргу припадало на внутрішніх власників.
Серед них:
-Федеральна резервна система;
- американські банки;
- пенсійні та інвестиційні фонди;
- страхові компанії;
- уряди штатів і місцеві органи влади;
- американські домогосподарства;
- інші внутрішні інвестори.
Ще близько $9,27 трлн, або 24,1%, перебувало у власності іноземних та міжнародних інвесторів.
Найбільшим окремим іноземним кредитором США залишається Японія — близько $1,12 трлн американських боргових паперів.
Чому США постійно збільшують борг
Головна причина проста: американський уряд витрачає більше грошей, ніж отримує до бюджету.
У 2026 році федеральні видатки оцінюються приблизно у $7,4 трлн, тоді як доходи мають становити близько $5,6 трлн.
Різниця — приблизно $1,9 трлн бюджетного дефіциту.
Щоб закрити цю діру, Міністерство фінансів США випускає нові державні облігації. Їх купують банки, фонди, інвестори, Федеральна резервна система та іноземні покупці.
Тобто механізм виглядає приблизно так: витрати > доходи → бюджетний дефіцит → нові запозичення → збільшення державного боргу.
Куди йдуть трильйони доларів
Американський бюджет витрачає величезні суми не лише на оборону.
За наведеними оцінками, у 2026 році:
- $1,67 трлн — соціальне забезпечення;
- близько $1,9 трлн — програми охорони здоров'я;
- $918 млрд — оборона;
- близько $1,04 трлн — виплата відсотків за державним боргом;
- близько $1,9 трлн — інші федеральні програми.
Саме відсотки стають дедалі серйознішою проблемою.
США вже витрачають понад $1 трлн лише на відсотки
Одна з найбільш показових цифр — понад $1 трлн на рік на обслуговування державного боргу.
Це означає, що значна частина бюджетних коштів іде не на нові дороги, освіту чи оборонні програми, а на виплату доходу власникам уже випущених американських облігацій.
І тут виникає замкнене коло.
Уряд позичає гроші, щоб покрити дефіцит. Потім сплачує відсотки за цими позиками. Якщо бюджетних доходів для цього недостатньо, уряд знову може залучати кошти через випуск нових боргових паперів.
То хто насправді повертатиме ці $40 трлн?
Не існує моменту, коли США просто випишуть чек на $40 трлн і закриють борг.
Державний борг постійно рефінансується.
Коли строк дії старих облігацій завершується, уряд може випустити нові цінні папери та використати залучені кошти для погашення старих зобов'язань.
Тому ключове питання для США — не «де взяти $40 трлн прямо зараз», а чи зможе американська економіка й надалі обслуговувати цей борг і знаходити покупців для нових державних облігацій.
У кінцевому підсумку джерелом бюджетних коштів є американська економіка: податки, доходи підприємств, споживання, економічне зростання та інші державні надходження. Саме майбутні платники податків фактично нестимуть значну частину фінансового навантаження.
Найбільший ризик — не сама цифра $40 трлн
Величезний державний борг сам по собі ще не означає неминучу фінансову катастрофу.
Для США важливіше співвідношення боргу, економічного зростання, бюджетних доходів та вартості обслуговування зобов'язань.
Якщо економіка зростає швидше, ніж вартість боргу, навантаження може залишатися керованим.
Але якщо відсоткові ставки залишаються високими, дефіцит не скорочується, а нові запозичення продовжують швидко накопичуватися, все більша частина бюджету йде на обслуговування старих боргів.
Саме це поступово звужує можливості уряду фінансувати інші потреби.
Чому проблема стосується не лише американців
США залишаються центром світової фінансової системи, а американські державні облігації — одним із головних інструментів для глобальних інвесторів.
Тому зростання вартості американського боргу може впливати не лише на Вашингтон.
Вищі витрати США на обслуговування боргу можуть тиснути на процентні ставки, інвестиції, курс долара та глобальні фінансові ринки.
А якщо інвестори вимагатимуть більшої дохідності за американськими облігаціями, нові запозичення для уряду ставатимуть дорожчими.
Що це означає простими словами
США не мають завтра повернути $40 трлн. Але країні потрібно постійно обслуговувати цей борг, виплачувати відсотки та рефінансувати старі зобов'язання.
Поки інвестори довіряють американській економіці й готові купувати державні облігації, система може продовжувати працювати.
Але чим швидше зростає борг і чим дорожче обходиться його обслуговування, тим більше майбутніх бюджетних доходів доводиться спрямовувати не на розвиток країни, а на оплату вже накопичених зобов'язань.
UA
