Попит на валюту залишатиметься високим
Осінь для валютного ринку України традиційно супроводжується значним попитом на іноземну валюту. У жовтні додатковий тиск створюватимуть імпорт, закупівлі енергоносіїв, обладнання та комплектуючих, а також значний торговельний дефіцит.
За останні тижні обсяги валютних інтервенцій НБУ перевищували $1 млрд, що свідчить про суттєвий структурний попит.
Однак сам по собі високий попит не означає автоматичного обвалу гривні. За умов достатньої пропозиції валюти та регулярної участі НБУ дисбаланс між попитом і пропозицією може компенсуватися насамперед збільшенням інтервенцій регулятора.
НБУ продовжить стримувати різкі коливання
Основним механізмом стабілізації ринку залишається режим керованої гнучкості курсу.
За цієї моделі гривня реагує на зміни попиту та пропозиції, однак НБУ може виходити на міжбанк із валютними інтервенціями, коли ринкової пропозиції недостатньо.
Таким чином, регулятор фактично виконує роль амортизатора: частину валютного дефіциту покриває за рахунок міжнародних резервів, не дозволяючи короткостроковим коливанням перетворюватися на різкі курсові стрибки.
Енергетика може посилити валютний попит
Одним із факторів, який варто враховувати восени, залишається вартість нафти та пального на світових ринках.
Якщо імпортоване пальне дорожчатиме, українським імпортерам знадобиться більше валюти для оплати закупівель. Цей ефект проявляється не миттєво, оскільки між зміною світових котирувань, укладанням контрактів та фактичними валютними розрахунками існує часовий лаг.
Водночас дорожче пальне впливає не лише на валютний ринок. Воно збільшує витрати на транспорт, логістику, виробництво та аграрні роботи, що поступово може позначатися на кінцевих цінах товарів і послуг.
Восени може посилитися інфляційний тиск
Ще одним фактором для гривні стане динаміка внутрішніх цін.
За оцінкою Тараса Лєсового, у вересні місячна інфляція може становити 1–1,5%, а в жовтні за несприятливого поєднання енергетичних, воєнних і логістичних факторів — близько 1,5–1,7%.
Це пов’язано, зокрема, з поступовим завершенням літнього сезонного ефекту, який у попередні місяці стримував зростання цін на частину сільськогосподарської продукції.
При цьому прискорення інфляції не обов’язково автоматично призведе до різкого переходу населення в долар. На валютну поведінку впливатиме також привабливість гривневих інструментів заощадження.
Депозити та ОВДП стримують попит на долар
Відносно високі ставки за гривневими депозитами та ОВДП залишаються фактором, який може стримувати надмірний попит населення на іноземну валюту.
Для частини громадян і бізнесу гривневі інструменти залишаються альтернативою простому зберіганню коштів у доларах. Це важливо в умовах, коли валютний ринок залишається керованим, а гривня не демонструє різких одномоментних коливань.
Тому навіть за прискорення інфляції конвертація всіх вільних коштів у валюту не є автоматичною реакцією для всіх учасників ринку.
Війна створює додаткові витрати для бізнесу
Окремий ризик для валютного ринку пов’язаний із воєнною ситуацією. Російські атаки на енергетичні, промислові та логістичні об’єкти змушують підприємства витрачати більше коштів на резервне живлення, відновлення пошкодженої інфраструктури та альтернативні маршрути постачання.
У деяких випадках це також означає додаткову потребу в імпортному обладнанні, генераторах, комплектуючих та інших товарах.
Тобто воєнні ризики можуть впливати на валютний ринок не лише через настрої, а й через цілком конкретне збільшення імпортних витрат.
Міжнародні резерви залишаються головним запасом міцності
Важливим фактором стабільності валютного ринку є обсяг міжнародних резервів України. Станом на 1 вересня вони становили близько $48,7 млрд.
Саме резерви дають НБУ можливість регулярно проводити валютні інтервенції та компенсувати дефіцит пропозиції на міжбанку.
Додаткове значення має міжнародна фінансова допомога. Очікувані зовнішні надходження дозволяють підтримувати резерви та зменшують ризик ситуації, за якої регулятору доведеться різко скорочувати свою присутність на валютному ринку.
Яким може бути курс долара у жовтні
За попередньою оцінкою Тараса Лєсового, у жовтні долар переважно може перебувати в діапазоні 44,6–45,4 грн/$.
Йдеться саме про прогнозний діапазон, а не про гарантований курс. На його динаміку впливатимуть обсяги валютних інтервенцій НБУ, імпортний попит, зовнішнє фінансування, ситуація на енергетичних ринках та воєнні ризики.
Водночас базовий сценарій передбачає поступові курсові зміни без різких стрибків.
Євро може коливатися сильніше
Для євро прогнозний діапазон дещо ширший — 51,8–53 грн за євро.
Його гривнева вартість залежатиме не лише від внутрішньої ситуації в Україні, а й від глобальної динаміки пари євро/долар. Тому навіть за відносно стабільного курсу гривні до долара євро може демонструвати помітніші коливання.
Що може змінити прогноз
Головним ризиком для такого сценарію залишається різке погіршення безпекової ситуації або суттєвий стрибок вартості енергоносіїв. Додатковий тиск можуть створити масштабне зростання імпортного попиту, прискорення інфляції або зміни у графіках міжнародної фінансової допомоги.
Водночас за збереження нинішніх умов значні резерви НБУ, керована гнучкість курсу, зовнішнє фінансування та попит на гривневі фінансові інструменти створюють умови для поступової, а не різкої зміни курсу.
Тому жовтень може стати місяцем підвищеного навантаження на валютний ринок, але основним сценарієм залишається контрольована динаміка гривні без різкої девальвації.