Бізнес просив дозволити відстрочку сплати податків

Пропозиції щодо додаткових податкових послаблень виникли після звернень компаній, які зазнали значних втрат через російські обстріли. Зокрема, питання порушували представники групи Rozetka, склад якої раніше був зруйнований унаслідок атаки.

Підприємства пропонували дозволити постраждалому бізнесу переносити строки сплати податків без нарахування відсотків та без необхідності надавати заставу. Такий механізм мав би допомогти компаніям зберегти обігові кошти та відновити роботу після руйнування виробничих, складських чи інших об'єктів.

Чому Мінфін виступив проти пільгової відстрочки

Міністерство фінансів не підтримало таку пропозицію. У відомстві пояснили, що відсотки за відстроченими податковими платежами мають компенсувати державному бюджету втрати від того, що кошти надходять пізніше.

Водночас застава розглядається як інструмент зменшення ризику несплати податкового боргу. Тому повна відмова від відсотків і забезпечення, на думку Мінфіну, створювала б додаткові ризики для бюджетних надходжень.

Сам факт руйнування бізнесу не означає автоматичного перенесення податків

У Мінфіні також звернули увагу на те, що збитки окремого об'єкта не завжди означають повну втрату підприємством можливості виконувати податкові зобов'язання.

Наприклад, компанія може мати інші магазини, склади, офіси, активи або джерела доходу в інших регіонах. Це особливо актуально для великих торговельних мереж та онлайн-бізнесу, які можуть продовжувати частину операцій навіть після знищення окремого об'єкта.

Тому в міністерстві вважають, що рішення про відстрочення податків доцільно ухвалювати після оцінки фінансового стану підприємства в цілому та реального впливу воєнних подій на його діяльність.

Для бізнесу, який не може сплачувати податки, вже передбачений механізм

Водночас підприємство, яке через війну об'єктивно не може виконати податкові зобов'язання, може підтвердити неможливість їх виконання та уникнути відповідальності за прострочення.

Однак це не означає списання самого податкового боргу. Відповідні зобов'язання необхідно буде виконати протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Таким чином, чинний механізм передбачає перенесення відповідальності за прострочення, але не автоматичне звільнення постраждалого бізнесу від сплати податків.

Планові перевірки також не хочуть скасовувати для всіх постраждалих компаній

Окремо бізнес пропонував не проводити планові податкові перевірки підприємств, які зазнали пошкоджень через обстріли, незалежно від місця їхнього розташування.

Мінфін і цю пропозицію не підтримав. Серед аргументів відомства — ризики несплати податків та необхідність виконання Україною зобов'язань перед міжнародними партнерами, зокрема Міжнародним валютним фондом.

Тобто сам факт пошкодження майна не має автоматично виключати підприємство з податкового контролю, якщо для цього немає інших передбачених законом підстав.

Окремих пільг для втрачених документів також не буде

Ще одна пропозиція стосувалася компаній, які через обстріли втратили документи. Йшлося про поширення спеціальних правил підтвердження податкової звітності без документів на підприємства, чиї офіси або склади були знищені за межами територій активних бойових дій та окупації.

Мінфін не підтримав і цей підхід. У відомстві зазначили, що знищення конкретного офісу або складу саме по собі не означає автоматичної втрати всієї документації чи неможливості її відновлення.

Водночас міністерство визнає, що ситуації, коли підприємство через обстріл фактично втрачає доступ до документів і не може їх відновити, потребують окремого врегулювання.

Податкові послаблення можуть залежати від реального масштабу збитків

Позиція Мінфіну фактично зводиться до того, що універсальних податкових пільг для всіх підприємств, які постраждали від обстрілів, запроваджувати не планують.

Натомість питання відстрочення податкових платежів або інших послаблень має вирішуватися з урахуванням стану конкретного підприємства, його активів, джерел доходу та масштабів впливу війни на роботу.

Для бізнесу це означає, що навіть після значного пошкодження майна компанія не отримуватиме автоматичного звільнення від податкових процедур. Підприємствам доведеться окремо підтверджувати обставини, які унеможливлюють виконання податкових зобов'язань.