Навіщо Нацбанк оновив правила корпоративного управління
Світовий фінансовий сектор останніми роками дедалі більше переходить до моделі відповідального ведення бізнесу, де поряд із фінансовими показниками враховуються екологічні, соціальні та управлінські фактори. Саме тому Національний банк вирішив оновити рекомендації для українських банків, щоб вони відповідали міжнародним практикам та сучасним вимогам ринку.
Йдеться не лише про прибутковість чи ефективність роботи фінансової установи. Відтепер банки мають оцінювати, як їхня діяльність впливає на довкілля, суспільство, права людини та розвиток економіки загалом. Такий підхід покликаний зробити банківський сектор більш стійким до ризиків та підвищити довіру клієнтів і міжнародних партнерів.
Які документи повинні підготувати банки
Однією з головних вимог Нацбанку стало впровадження внутрішніх документів, які регулюватимуть питання сталого розвитку.
Регулятор рекомендував банкам до 31 липня 2026 року розробити або оновити відповідні політики, внутрішні положення та процедури. Вони мають визначати порядок управління ESG-ризиками, принципи відповідального фінансування та механізми оцінки впливу діяльності банку на навколишнє середовище й суспільство.
Фактично сталий розвиток має стати частиною корпоративної стратегії кожної фінансової установи, а не окремим напрямом роботи.
Що означає "відповідальне ведення бізнесу"
Однією з ключових новацій стало офіційне запровадження поняття "відповідальне ведення бізнесу".
Під цим терміном Нацбанк розуміє комплексний підхід до управління банком, за якого рішення ухвалюються не лише з урахуванням фінансової вигоди, а й можливих наслідків для довкілля, суспільства та економіки.
Це означає, що банки повинні враховувати екологічні ризики під час фінансування проєктів, дотримуватися принципів соціальної відповідальності, підтримувати чесну конкуренцію, забезпечувати прозорість управління та уникати фінансування діяльності, яка може негативно впливати на людей чи природу.
На яких принципах будуватиметься діяльність банків
Новий розділ рекомендацій щодо сталого розвитку визначає чотири основні напрями, які мають бути інтегровані у роботу банків.
Економічна відповідальність передбачає забезпечення довгострокової фінансової стійкості банку, підтримку економічного розвитку країни та фінансування стратегічно важливих секторів економіки.
Екологічна відповідальність охоплює скорочення негативного впливу на довкілля, розвиток програм "зеленого" фінансування, підтримку екологічних проєктів, ефективне використання ресурсів та зменшення викидів парникових газів.
Соціальна відповідальність передбачає дотримання прав людини, розвиток інклюзивного середовища, забезпечення рівного доступу клієнтів до фінансових послуг, підтримку ветеранів війни та створення безбар'єрного простору для всіх категорій громадян.
Управлінська відповідальність стосується прозорості корпоративного управління, високих стандартів ділової етики, доброчесності керівництва, якісної системи внутрішнього контролю та чесної конкуренції на фінансовому ринку.
Що таке "зелений камуфляж" і чому з ним боротимуться
Однією з найбільш помітних новацій стало введення поняття greenwashing, або "зелений камуфляж".
Цей термін означає ситуацію, коли компанія або банк створює враження, що її діяльність є екологічною чи соціально відповідальною, хоча насправді такі заяви не відповідають реальному стану речей.
Наприклад, фінансова установа може рекламувати себе як прихильника сталого розвитку, але при цьому не мати жодних підтверджених програм або продовжувати фінансувати проєкти, які суперечать екологічним стандартам.
Нацбанк наголошує, що банки повинні уникати подібних практик, а також оцінювати своїх клієнтів і контрагентів на предмет можливого використання "зеленого камуфляжу".
Які пріоритети визначено під час війни
Особливу увагу в рекомендаціях приділено умовам воєнного стану та майбутній післявоєнній відбудові України.
Регулятор зазначає, що принципи сталого розвитку повинні враховувати реальні потреби держави, тому банки мають спрямовувати фінансування насамперед на напрями, які сприяють зміцненню економічної та оборонної стійкості країни.
Серед пріоритетних сфер визначено:
розвиток оборонно-промислового комплексу;
підтримку критичної інфраструктури;
фінансування енергетичних проєктів;
відновлення підприємств на деокупованих територіях;
ліквідацію наслідків екологічних руйнувань, спричинених війною.
Таким чином банки повинні враховувати не лише комерційну доцільність кредитування, а й його стратегічне значення для держави.
Як зміниться робота банків із клієнтами
Нові рекомендації також вплинуть на процес оцінки клієнтів.
Фінансові установи повинні розробити власні механізми аналізу ESG-ризиків та формувати так званий ESG-профіль клієнта.
Під час такої оцінки банки можуть аналізувати діяльність підприємства, його екологічний вплив, соціальну політику, систему корпоративного управління, дотримання законодавства та принципів прозорості бізнесу.
Для цього можуть використовуватися спеціальні анкети, додаткові документи, відкриті джерела інформації та внутрішні процедури оцінювання ризиків.
У разі необхідності банк навіть зможе проводити виїзні перевірки за місцем діяльності клієнта, якщо виникатимуть сумніви щодо достовірності наданої інформації.
Що означають нові правила для бізнесу
Для більшості компаній нові рекомендації не створять додаткових складнощів, однак бізнесу доведеться приділяти більше уваги власній репутації та прозорості діяльності.
Підприємствам, які претендують на фінансування або великі кредитні програми, дедалі частіше доведеться демонструвати не лише фінансову стабільність, а й відповідальне ставлення до екології, працівників, корпоративного управління та соціальної політики.
Такий підхід уже давно використовується міжнародними фінансовими організаціями, тому український банківський сектор поступово адаптується до аналогічних стандартів.
Що це означає для банківської системи України
Оновлення рекомендацій Національного банку є частиною більш масштабної трансформації фінансового сектору.
У перспективі це має сприяти підвищенню стійкості банків, покращенню якості корпоративного управління, зменшенню нефінансових ризиків та спрощенню співпраці українських банків із міжнародними інвесторами й фінансовими установами.
Крім того, інтеграція ESG-принципів наближає український банківський сектор до європейських стандартів, що особливо важливо в контексті євроінтеграції та післявоєнного відновлення економіки.
Висновок
Оновлені рекомендації Нацбанку не обмежуються змінами внутрішніх процедур банків. Вони фактично формують новий підхід до ведення фінансового бізнесу, де поряд із прибутковістю дедалі більшого значення набувають прозорість, відповідальність, екологічна безпека та соціальний вплив.
Для банків це означає необхідність переглянути корпоративні політики та систему управління ризиками, а для бізнесу — бути готовим до більш детальної оцінки своєї діяльності під час отримання фінансування. У довгостроковій перспективі такі зміни мають зробити український фінансовий сектор більш стійким, відкритим та привабливим для міжнародних партнерів.
UA
