Центральна Азія стала напрямком для надлишків пального

У серпні Росія відвантажила до Казахстану, Киргизстану, Монголії та Таджикистану понад 370 тис. тонн дизельного палива. Порівняно з липнем обсяг поставок зріс приблизно у 2,5 раза.

Ці країни залишаються доступним напрямком для російських виробників, оскільки на них не поширюється загальна заборона на експорт нафтопродуктів. Можливість продовжувати торгівлю забезпечують двосторонні домовленості Росії з країнами регіону.

На цьому тлі Центральна Азія стала одним із основних ринків, куди російські компанії можуть перенаправляти паливо, яке складно реалізувати на інших зовнішніх напрямках.

Після дефіциту в Росії виник профіцит пального

Проблеми на російському паливному ринку почалися навесні. У травні через атаки безпілотників було зупинено або обмежено роботу низки нафтопереробних заводів, що призвело до скорочення виробництва дизпалива та дефіциту на внутрішньому ринку.

Однак після часткового відновлення роботи підприємств ситуація почала змінюватися. У другій половині липня виробництво вже на 10–15% перевищувало внутрішній попит, досягаючи близько 170 тис. тонн на добу.

Таким чином, російські НПЗ зіткнулися вже не з нестачею продукції, а з проблемою її накопичення та реалізації.

Резервуари почали заповнюватися

У липні надлишки дизпалива ще можна було зберігати у нафтобазах та резервуарах. Проте у серпні вільних потужностей для зберігання стало дедалі менше.

Заводи були змушені активніше шукати покупців за межами внутрішнього ринку. Одним із наслідків стало перенаправлення значної частини продукції до сусідніх країн.

Водночас внутрішні поставки дизпалива в Росії скоротилися з 5 млн тонн у липні до 4,7 млн тонн у серпні. Тобто частину обсягів, які раніше залишалися на російському ринку, виробники переорієнтували на експорт.

Монголія стала головним покупцем

Найбільший обсяг російського дизпалива у серпні придбала Монголія. Її імпорт становив близько 215 тис. тонн, тоді як у липні країна отримала приблизно 124 тис. тонн.

Монголія залишається ключовим покупцем російського пального в регіоні. За даними трейдерів, на її частку припадає близько половини загального обсягу поставок до країн Центральної Азії та сусідніх ринків за 2026 рік.

Киргизстан різко збільшив закупівлі

Найбільш стрімке зростання серед основних напрямків зафіксували у Киргизстані. У серпні країна імпортувала понад 72 тис. тонн російського дизпалива проти лише 4,4 тис. тонн у липні.

Таким чином, місячний обсяг поставок збільшився у багато разів. Для російських виробників це створило додатковий канал збуту в умовах, коли реалізація надлишкових обсягів на інших зовнішніх ринках залишається обмеженою.

Таджикистан та Казахстан також наростили імпорт

Поставки до Таджикистану у серпні перевищили 56 тис. тонн, тоді як місяцем раніше вони становили близько 16 тис. тонн.

Казахстан, який у липні взагалі не отримував російського дизпалива за цим напрямком, у серпні імпортував близько 28 тис. тонн.

Отже, зростання відбулося одразу за всіма основними напрямками, що свідчить про системне перенаправлення російських надлишків, а не про разове збільшення поставок в одну країну.

Річний експорт поки не перевищив торішній рівень

Попри різкий серпневий стрибок, загальна картина за вісім місяців року залишається стриманішою.

У січні–серпні 2026 року Росія експортувала до країн Центральної Азії та Афганістану близько 2,5 млн тонн дизельного палива. За аналогічний період минулого року цей показник становив приблизно 2,6 млн тонн.

Тобто серпневий сплеск поки не компенсував попереднє скорочення експорту.

Заборону експорту з РФ продовжили до кінця жовтня

Збільшення поставок до Центральної Азії відбувається на тлі чинних обмежень на експорт російського дизельного палива.

У серпні Росія втретє продовжила заборону на експорт дизпалива для виробників, спочатку встановивши її до 30 вересня. Згодом обмеження продовжили вже до кінця жовтня.

Водночас окремі країни Центральної Азії залишилися за межами загальної заборони завдяки двостороннім домовленостям. Саме тому цей регіон фактично став одним із небагатьох доступних каналів для реалізації продукції російських НПЗ.

Російські НПЗ шукають баланс між виробництвом і попитом

Ситуація з дизпаливом демонструє, наскільки швидко російський паливний ринок може перейти від дефіциту до профіциту. Після атак на НПЗ падіння виробництва створило нестачу пального, однак відновлення частини потужностей змінило ситуацію вже за кілька місяців.

Тепер перед російськими виробниками стоїть протилежна проблема — куди реалізовувати надлишки, якщо внутрішній попит не встигає за темпами виробництва, а експорт до більшості напрямків обмежений.

Поки що частину цього профіциту вдається спрямовувати до сусідніх країн. Однак подальша динаміка залежатиме від роботи російських НПЗ, внутрішнього попиту, тривалості експортних обмежень та можливостей країн Центральної Азії приймати додаткові обсяги пального.