Експорт наблизився до історичного мінімумуи лише 2,2 млн тонн пшениці.
Для порівняння, у серпні 2023 року цей показник становив 4,5 млн тонн, тобто потенційне падіння сягає понад 50%.
Якщо порівнювати із середнім обсягом експорту за останні п'ять років, скорочення може становити близько 56%.
Менше пшениці Росія експортувала в серпні лише у 2010 році. Тоді причиною стала масштабна посуха, через яку влада була змушена заборонити експорт зерна.
Порти стали головною проблемою
Основний удар припав на морську логістику. Після атак безпілотників припинили роботу три великі зернові термінали в Новоросійську. Через них проходило близько 25 млн тонн експортного зерна.
Наприкінці липня також зупинився термінал у Тамані, а рух суден через Керченську протоку був призупинений.
Фактично одним із небагатьох великих доступних напрямків залишився Туапсе. Водночас його пропускна спроможність значно менша — близько 250 тис. тонн на місяць.
Зерно накопичується всередині країни
Проблеми з експортом уже позначилися на внутрішньому ринку Росії. Експортери практично припинили закупівлю нового зерна, тоді як фермери продовжують збирати врожай.
У результаті пропозиція зростає швидше, ніж можливості для її вивезення. За оцінками «СовЕкону», внутрішні ціни на зерно з червня вже впали на 18%.
Частина російських аграріїв, за даними Російського зернового союзу, змушена продавати продукцію навіть нижче собівартості.
Падіння цін і скорочення продажів створюють для аграріїв додаткові фінансові проблеми. Виробники мають оплачувати кредити та поточні витрати, але через труднощі з реалізацією врожаю отримують менше виручки.
Це може вдарити і по підготовці до наступної посівної кампанії. За високої вартості кредитування частині господарств може бути складно профінансувати осінню сівбу озимих культур.
Постраждали й перевізники
Проблеми з портами поширилися далеко за межі аграрного сектору. Від скорочення вантажопотоків потерпають транспортні компанії на півдні Росії.
Учасники ринку оцінюють, що в окремих перевізників Краснодарського краю, Ростовської області та Ставропілля виручка впала до 90%. Частину працівників компанії змушені відправляти у вимушені відпустки.
Якщо порти не запрацюють, ситуація погіршиться
Якщо основні зернові термінали не відновлять роботу до кінця серпня, фактичний експорт російської пшениці може виявитися навіть нижчим за прогнозовані 2,2 млн тонн.
Таким чином, проблеми з портовою інфраструктурою створили для російського агросектору одразу кілька наслідків: скорочення експорту, накопичення зерна всередині країни, падіння закупівельних цін, зменшення доходів фермерів та проблеми з фінансуванням нового сезону.
Нагадаємо
Раніше удари по портовій інфраструктурі Чорного та Азовського морів уже призвели до серйозних перебоїв із російським зерновим експортом. У попередньому сезоні на порти цього басейну припадало близько 88% морських відвантажень зерна з Росії.
UA
