Що таке звітність зі сталого розвитку
Нова звітність передбачатиме розкриття інформації не лише про фінансові результати компанії, а й про її вплив на довкілля, працівників та суспільство.
Зокрема, підприємства мають розкривати інформацію про:
- вплив діяльності на навколишнє середовище;
- використання ресурсів та екологічні ризики;
- дотримання прав працівників і прав людини;
- корпоративне управління;
- заходи проти корупції;
- ризики та можливості, пов’язані зі сталим розвитком.
Звіти складатимуть за європейськими стандартами ESRS. Їх включатимуть до звіту про управління та подаватимуть в електронному форматі.
Хто повинен буде звітувати
Нова вимога не поширюватиметься на весь український бізнес.
Обов’язок пропонують встановити для підприємств, які одночасно мають понад 1000 працівників та чистий оборот понад €450 млн.
Першим звітним роком за новими правилами має стати 2028 рік.
Це означає, що великі компанії матимуть час підготувати внутрішні системи збору інформації, визначити відповідальних працівників та адаптувати корпоративну звітність.
Зміняться критерії розміру підприємств
Окремо законопроєкт передбачає оновлення критеріїв, за якими українські компанії поділяються на мікро-, малі, середні та великі.
Мікропідприємствами вважатимуться компанії з активами до €450 тис. та оборотом до €900 тис.
Малими підприємствами — компанії з активами до €5 млн та оборотом до €10 млн.
Середніми підприємствами — з активами до €25 млн та оборотом до €50 млн.
Великими підприємствами вважатимуться компанії, які мають активи понад €25 млн або оборот понад €50 млн.
Критерій щодо кількості працівників при цьому залишається без змін.
Що зміниться для державних компаній
Окремі вимоги передбачені для державного сектору.
Державні унітарні підприємства та компанії, у яких державі належить понад 50% акцій або часток, мають перейти на міжнародні стандарти фінансової звітності.
Також вони складатимуть окремий звіт про управління.
Це має зробити діяльність державних компаній більш прозорою та дозволити легше порівнювати їхні показники з підприємствами інших країн.
Чому бізнесу доведеться збирати більше інформації
Для великих компаній нововведення означатиме не просто появу ще одного документа.
Підприємствам доведеться створити систему, яка дозволятиме регулярно збирати, перевіряти та підтверджувати інформацію про екологічні, соціальні та управлінські показники.
Тобто компаніям потрібно буде визначити, хто відповідає за збір даних, як вони перевіряються та яким чином потрапляють до фінальної звітності.
Для частини бізнесу це може означати додаткові витрати на IT-системи, аудит, фахівців та внутрішні процедури контролю.
Навіщо це потрібно Україні
Головна мета реформи — наблизити український бізнес до правил Європейського Союзу.
Європейські інвестори та банки дедалі більше оцінюють компанії не лише за прибутком, а й за екологічними, соціальними та управлінськими показниками.
Тому європейський формат звітності має спростити оцінку українських компаній для іноземних інвесторів і кредиторів.
Для України це особливо важливо напередодні масштабного післявоєнного відновлення, коли український бізнес потребуватиме значних обсягів приватного та міжнародного капіталу.
Нові вимоги можуть торкнутися і малого бізнесу
Хоча формально звітувати за новими правилами повинні будуть насамперед найбільші компанії, вплив реформи може поширитися і на їхніх постачальників.
Наприклад, велика компанія, яка сама повинна звітувати за ESRS, може вимагати від партнерів інформацію про походження продукції, використання ресурсів, умови праці або екологічні показники.
Тому навіть підприємства, які не підпадатимуть під пряму вимогу, можуть поступово отримувати більше запитів від великих клієнтів, банків та міжнародних партнерів.
Коли все це запрацює
Наразі законопроєкт ще не є чинним законом. Його положення можуть змінитися під час подальшого розгляду та погодження.
Якщо документ ухвалять у запропонованій редакції, першим звітним роком за новими правилами стане 2028 рік.
Це дає бізнесу час підготувати внутрішні процеси та системи збору даних.
Для великих компаній це означатиме більше вимог до прозорості та розкриття інформації. Водночас для української економіки реформа має стати ще одним кроком до європейських правил ведення бізнесу та залучення іноземних інвестицій.
UA
