В Україні проклеймували 35,8 млн ювелірних виробів за шість років: золото вперше випередило срібло

Ринок сповільнився, але попит зміщується в бік золота

У першому кварталі 2026 року державне пробірне клеймо отримали 1,1 млн ювелірних виробів. Якщо порівнювати із таким самим періодом минулого року, середньомісячні обсяги клеймування зменшилися приблизно на 18%.

Попри це, структура ринку продовжує змінюватися. За весь період із 2020 року в Україні проклеймували 20,8 млн срібних і 15 млн золотих прикрас. Однак саме останні два роки стали переломними: золото вперше випередило срібло за кількістю нових виробів.

У 2026 році золоті прикраси вже становлять 57% усіх виробів, що проходять державне клеймування, тоді як частка срібла скоротилася до 43%. Для порівняння, у 2020 році майже три чверті ринку припадало саме на срібні вироби.

Чому срібло поступається позиціями

Зміна структури ринку пояснюється не лише вподобаннями покупців. Срібло останніми роками активно використовують у промисловості — зокрема у виробництві сонячних панелей, електромобілів, електроніки та напівпровідників. Через високий попит його видобуток уже не покриває світових потреб, що підтримує високі ціни на метал.

У таких умовах ювелірним виробникам дедалі складніше конкурувати за сировину з промисловими компаніями. Це поступово змінює економіку виробництва прикрас і робить золоті вироби більш привабливими для багатьох виробників.

Окрім золота та срібла, за останні шість років в Україні проклеймували лише 7,2 тис. платинових прикрас. Вироби з паладію залишаються великою рідкістю — за цей час офіційно зареєстрували лише один такий виріб.

Українські виробники домінують у сегменті золота

За даними Опендатаботу, близько 16% усіх проклеймованих виробів за останні шість років були імпортними. У 2026 році цей показник становить близько 14%, що свідчить про значну роль українських виробників на внутрішньому ринку.

Особливо помітно це у сегменті золотих прикрас. Майже всі вироби із золота, які проходять державне клеймування, виготовлені в Україні, а частка імпорту не перевищує 1%.

Натомість ринок срібних прикрас значно більше залежить від закордонних постачальників. Майже кожен третій срібний виріб, який потрапляє на український ринок, вироблений за межами країни.

Що це означає

Статистика показує одразу дві тенденції. З одного боку, ринок ювелірних виробів у 2026 році дещо сповільнився, про що свідчить зменшення кількості виробів, які проходять державне клеймування. З іншого — змінюється структура попиту та виробництва: золото поступово стає основним металом українського ювелірного ринку.

Для виробників це означає необхідність адаптувати асортимент до нових умов, а для покупців — ймовірне подальше зростання цін на срібні прикраси через високий попит на цей метал у промисловості та обмежену пропозицію на світовому ринку.